Хімія та поезія

        

***

         За вікнами реакція проста:

Стають все більш холодні

Дні осінні

А в формулах квіткових

Не  весна –

Дощі викльовують тепло, немов насіння

Хай не печалить нас ця осінь за вікном,

Тому що ми творці рівнянь у нашій долі!

І цей урок нехай усім несе

Нові знання, і вправність,

Й задоволення 

І.М.Олейничук

Вода

В її краплині криється життя.

Вона багата і водночас бідна.

Ну що там є? Є тільки лиш вода

Ну що там є? Вода, вода-царівна.

В її краплинах світиться ввесь світ

Усе життя проблискує у ньому.

Твоє життя- її життя відсвіт.

 І ти повинен лиш радіти цьому.

 На неї моляться, присвячують їй оди,

 У ній вбачать  щось незвичне і недремне,

З неї знущаються  і топлять у відходах,

 Вбивають душу всіх істот наземних.

Ти ж збережи життя її краплини,

Й воно тобі сторицею вернеться, 

Ти захисти її від рук своїх, людино,

І цілий світ до тебе знов вернеться.

Алекса Павак

***

Рятуємо чисте повітря, рятуємо воду….

Рятуємо чисте повітря, рятуємо воду –

В морях. В океанах. В малих і великих річках.

Рятуємо рідкісних птахів – не всі це породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах.

Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти.

Рятуєм світанки- від кіптяви, гару й димів.

Рятуємо тищу, щоб в тиші мовчати й радіти.

Рятуємо вулицю від голоснх двигунів.

Рятуємо землю. А також рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Рятуємо ніжність. Від кого рятуєм? Від себе.

 Поки ще не пізно, і можна хоч щось зберегти.

Євген Гуцало

ДО ТЕМИ «ОЗОН»

Такий чужий і раптом – неминучий. 
Химери хмар задушать горизонт. 
Земля вдихне глибинно і жагуче
на вишняках настояний озон.
Мені нестерпно, душно, передгрозно.
Ліловим чадом туманіє без. 
Гудуть ліси, риплять дубові кросна, 
парчеву зливу виткавши з небес.
Лягла грози пульсуюча десниця
на золоте шаленство голови.
Мені, мабуть, ніколи не досниться
сліпучий спалах чистої жаги.
Гроза мені погрожує громами, 
закутий біль спинає на диби.
Нехай смакують почуття гурмани,
а ти стихія – любиш, так люби!
Все, що було, минулося, одмучило.
О як сліпить грозою ткана ніч!

Люблю.

           Чужого.

                        Раптом – неминучого.

Тужу тонкою млістю передпліч.

Ліна Костенко

Молекула кохання

Я - водень 

кисень - ти 

ми - H2O

один у одному шукаєм порятунку

я віддаю тобі своє тепло

вимірюй теплоємність поцілунку

у ньому ніжність вийшла з берегів

у ньому смак бажання чари ночі

з весняною нестримністю струмків

цілуй мене я дуже цього хочу

щоб від цілунків танули сніги

відбулася реакція кипіння

нікого більше

тільки я 

і ти

і пристрасне колінопреклоніння

для мене кожен дотик дорогий

отож цілуй неначе це востаннє

та тільки я благаю не розбий

на атоми 

молекулу 

кохання

Із золота в срібло

Вже майже все золото  осені вкрадене холодом.

І нитку тепла вже намотує сонце в клубок.

Невдовзі зима увійде в наш дім білим привидом

І з золота в срібло природа свій зробить стрибок.

На зміну парчі – оксамит, білий атлас розстеляться.

І квіти мороз намалює на склі неживі.

І білими танцями в парі зі снігом хурделиця…

Застигнуть в криштальних крижинках осінні жалі.

Вкоротяться дні, ну а ночі сяйнуть діамантами.

 У місячнім сяйві розтануть зимовії сни.

Пухнасті сніжинки своїми, мов прими, пуантами

Залишать сліди на стежках до самої весни.

Роман Бойчук

Із досвіду Овчаренко Н.П.

Ми Менделєєва прославим хором.

В періоди і групи шляхи він нам проклав.

Пропахли ми амоніаком і хлором.

На світі ми не лише для забав.

Ось Гідроген – він утворить воду.

Ось Оксиген – життя без нього – не життя.

Карбон і Силіцій –королі природи.

Про це вже знає і мале дитя.

Ми, елементи, станем у пригоді:

У полі, в школі, в побуті, в біді

У перукарні, в космосі на кожному заводі.

Вивчайте нас і користуйтесь нами,

Люди молоді!

Сперечатись нині годі.

Досконале все в природі –

Річка , поле, камінець

Треба кремній і вуглець.

Бром, іридій чи ксенон,

Скандій,олово,радон,

Літій,натрій чи астат.

З ними поле зацвіта,

З ними дужчає людина,

Молодіє Україна,                    

Вся планета – наша мати.

Та людина має знати

Все про різні речовини –

Од найменшої росини

До складних,як світ, сполук…

Й берегти живе од мук –

Цвіт калини, пташку ранню –

Од хвороби, вимирання.

Речовини всі для чого?

Ледацюг карає строго

Хімія за незнання…

Тож рушай не навмання

В ту країну пречудову,

Щоб продовжити розмову

Про незвичні речовини –

Друзів й недругів людини…

Там дива на кожнім кроці,

І на кожному уроці.

Хімія –країну звуть.

В добрий час!В щасливу путь!

Хімічні загадки   

 Взимку стало холодати

І ставок вже не пізнати

Там де була рідина,

Лиш дзеркальна площина.

Що за диво кристалічне?

Це фізичне чи хімічне?

(фізичне)

На дворі живе корова.

Молоко п’єм для здоров’я,

А побуде в теплій хаті –

Будем сир й сметану мати.

Що за наслідок логічний?

Він фізичний чи хімічний?

(хімічний)

На вогні пластинка мідна

Почорніла, вірогідно.

Що за явище незвичне?

Це фізичне чи хімічне?

(хімічне)

Осінь стала вмить до діла –

Листя геть все пожовтіло.

Що за результат класичний?

Він хімічний чи фізичний?

(хімічний)

Пам’ятка про кількість речовини і сталу Авогадро

В хімії всі речі дивні.

Кількість – річ не примітивна.

В газах є, в кислотах, солях,

А вимірюється в молях.

Моль – величина магічна,

Стала в ній – число логічне,

Авогадро воно зветься,

Величезним всім здається.

Не зникає в часу леті

Шість на десять в двадцять третій.

Задача

Стовп стоїть ось електричний

Он і другий – діло звичне.

Дріт стовпи ті два єднає

Довжину півсотні має,

Ну а маса: 6 кіло

Алюмінію було.

Число атомів назвіть

Скільки містить оцей дріт?

Скільки треба молів взяти,

Щоб аж п’ять стовпів з’єднати?

 Поетична Періодична таблиця

H

Я найперший елемент

В усьому світі – Гідроген,

“Аш”  - у формулі читайте

І прошу:запам’ятайте –

Я у солях, в кислоті,

Я у річці, у воді.

Я – найлегший.Ось він я!

Водень  - це моє ім’я.

He

Я іду за першим вслід.                                         

Я – це з Космосу привіт,

Бо мене знайшли на Сонці

Але я і за віконцем.

Гелій є також в повітрі.

У швидкому леті вітру.

C

Я – Карбон , або вуглець.

Я –вугілля,олівець.

Маю ще один талант:

Я блищу,бо діамант.

Хоч я шостий, все ж важливий –

Я в усіх живих клітинах.

N

В формулі читайте “Ен”.

По-латині – Нітроген.

Ми азотом називаєм,

Що в повітрі помічаєм,

У комахах і рослинах,

В наших генах, у клітинах (Так, пробрався навіть в ген цей невтомний Нітроген!) .

O

Оксиген знайдеш усюди.

Знають мене добре люди.

Ось зі мною сполук палітра:

Вхожу я у склад повітря,

Добре воду озоную,

Крейду з содою шаную.

І , куди вже правду діти,

Всі мої брати – оксиди.

Na

Я – Натрій,

Я з металами стою,

Хоч м’який, мов масло.

Жовтим полум’ям горю,

Й довго не погасну.

Я поширений доволі:

В воді, в склі, в кухонній солі.

Mg

В морській воді я проживаю,

На твердість її впливаю,

Тому вона гірка на смак.

Я – Магній- дванадцятий знак!

Al

Найбільш поширений метал,

Як глина, у землі лежав.

Але знайшли чудовий спосіб

Й видобувають його й досі.

Він легкий у каструлях наших,

В яких ми варим борщ чи кашу,

У літаках сріблясто-білих,

Потужних, але легкокрилих.

Він срібний, наче сніг чи іній,

І зветься гарно – алюміній.

        

Si

Я так поширений в природі,

Що після кисню другий йду.

Є у піску, в гірській породі,

Я цар каміння у природі .

Силіцій – звуся по-латині.

Є у рослинах і в тварині!

P

Для рослин я необхідний

І для грунту завжди рідний.

Кольоровий у природі,

Білий в чорний переходить,

Ти червоний фосфор стрів

На  коробці сірників!

Я твоєму мозку є,

Фосфор – це ім’я моє!

 Сu

Мідь я. «Купрум» називаюсь.

Кольором своїм пишаюсь.

Скаже кожен довідник:

Я -  хороший провідник!

        

Нg                                                                                

Я  блискуча і рухлива.

Хоч отруйна, а красива!

Всі мене ось тут назвуть,

Бо «гідраргіум» я, ртуть.

Мg                                                                        

Магній знають всі з дитинства

Як метал такий іскристий,

Що запалює вогні

В Новий  рік й святкові дні він запалює бенгальські вогні .

Fe

Хоча метал я і м′який,

Та розповсюджений такий!

У сталі й чавуні міцнію.

Нажаль, в вологості ржавію…

У кров мені шляхи відкрито.

А ще я слухаюсь магніта!

Cr

Ось елемент цікавий хром.

Це в нас ще той хамелеон…

В сполуках колір він міняє,

Тому і назву таку має

Са

Я метал усім відомий                                             

І потрібний в кожнім домі.

Міщусь в крейді і вапні.

Кістки й зуби теж міцні

Я роблю. Мене знайдеш

В молоці та сирі теж.

     

S

Із вулканів я з’являюсь,

У воді не розчиняюсь,

У кислотному ряду

Командиром я іду

Очищаю нафту, масло,

Гербіцид в полях прекрасний,

Хвору шкіру очищаю,

Навіть в пеклі я буваю!